Вченими з Массачусетського технологічного інституту розроблено полімерний матеріал, який самостійно скорочується і розширюється. Цю інноваційну технологію можна застосовувати для виробництва енергії.
Матеріал, самостійно рухається без якої б то не було допомоги і створює враження живої істоти. Така поведінка викликана вбиранням вологи, що міститься в повітрі.
Такий постійний рух нового матеріалу планують задіяти для розвитку електроенергії, яка стане джерелом живлення нанороботів, а також в якості штучних м'язів. Складається рухома плівка з двох взаємодоповнюючих полімерів.Перший полімер виконує функцію своєрідного каркасу і є більш жорстким, але, водночас, досить гнучким матеріалом для утворення форми всієї високотехнологічної плівки.Другий полімер - це гелевидна речовина, яка багаторазово розширюється під час поглинання рідини, що міститься в повітрі. Разом, ці два матеріали і являють собою плівку, яка приходить в рух без будь-якого механічного впливу.Він значно розширюється в розмірах, при вбиранні вологи з навколишнього повітря, що приводить в безперервний рух всю плівку, змушуючи її всіляко згортатися і повзати по поверхні столу.А при самостійному русі створюється потік повітря, якого цілком вистачає для висушування вологопоглинаючого шару полімеру. Після висихання, матеріал вирівнюється і припиняє свій нескінченний хаотичний рух по столу, в цей час знову починається процес поглинання вологи з повітря, роблячи весь процес циклічним.Така технологія перетворення вологи, що міститься в повітрі, в електроенергію має великі перспективи, оскільки вмісту рідини в повітрі достатньо для роботи системи навіть у найбільш посушливих регіонах, сюди відноситься і пустеля Сахара. Та й штучне підтримування необхідного рівня вологості повітря не представляє проблеми.Щоб змусити саморухому плівку виробляти електроенергію, на неї нанесли тонкий шар п'єзоелектричного матеріалу, генеруючого електрику під час руху.На жаль, ефективність такого підходу поки залишає бажати кращого: один квадратний сантиметр матеріалу виробляє в середньому 5,6 нановат електрики, що не дозволяє використовувати його вже зараз як альтернативне джерело енергії.Ефективніше матеріал діє як джерело механічної енергії. Він дозволяє піднімати вагу, що перевищує його власний в десять разів, що в теорії робить його дуже перспективним двигуном мікроелектромеханічних систем і всіх інших наномеханізми.
